Як не піддаватися паніці, утримувати себе від сильних переживань, зберігати спокій та раціональне мислення у період масового психозу?
Джерело: instagram @ringer_mohito
Чому ми панікуємо
Найчастіше від усвідомлення своєї безпорадності, неможливості вплинути на ситуацію, коли щось виходить з-під контролю. У психіки немає рішень і вона б'є на сполох. Паніка — це те, що відбувається з людиною коли вона розуміє, відбувається щось страшне, що загрожує здоров'ю і навіть життю його чи близьких.
Вхід іде як психіка чи уяву, яке підкидає страшні картинки майбутнього, але задіюється і тіло, у якому активно виробляються гормони стресу. Це може шкодити як настрою, а й самопочуттю. Тому важливо вміти утримувати себе від сильних переживань.
Діти так само можуть переживати, але не тому, що розуміють про загрозу вірусу, а тому що тривога батьків передається їм як інтуїтивне почуття «якщо мама з татом так стурбовані – значить, відбувається щось погане».
Важливо вміти утримувати себе від сильних переживань. Зберігати спокій та раціональне мислення.
Джерело: Shutterstock
Способи, які можуть у цьому допомогти
1.Не читайте та не дивіться нескінченні зведення новин. Чим більше цієї турбуючої інформації навколо, тим сильніша паніка. Вона заразлива не менше вірусу. Зробіть обмеження 20 хвилин перегляду вранці, 20 хвилин увечері
2. Щоб залишатися у курсі ситуації, переглядайте лише офіційні та перевірені джерела інформації.
3. Якщо тривожність вже підвищена, просіть когось із близьких та відносно спокійних людей передавати вам інформацію, самі не переглядайте нічого, що може стурбувати.
4. Менше фантазуйте та уявляйте страшних картин розвитку подій. Пам'ятаємо, психіка сприймає думки як те, що відбувається. Ви турбуєтеся у фантазіях, ваше тіло непокоїться по-справжньому.
Джерело: Shutterstock
5. У ситуації паніки хочеться все контролювати. Допоможе чітке планування. Розпишіть завдання, які потрібно виконати протягом дняі відведіть на них чіткий час.
6. Якщо проводите час будинку з маленькими дітьми, то зовсім не обов'язково займатися розвиваючими заняттями більше, ніж раніше. Проводьте час у контакті. Розмовляйте, обіймайтеся. Якщо малюк став неспокійним, він уже відчув, що мама переживає. Поясніть, чому хвилюєтеся, спокійним тоном. Немовля не розуміє слів, але розуміє інтонації і заспокоюватиметься
7. Якщо ваша дитина школяр і займається з дому, зробіть чіткий графік занять та змін. Нехай він буде зайнятий як раніше. Чим більше ми відходимо від звичного графіка, тим більше місця фантазіям та занепокоєнню.
8. Діти дуже сприйнятливі до історій про хвороби, катастрофи та інше їм не зрозуміле. Так формуються дитячі страхи та фобії. Щоб цього уникнути, розповідайте дитині, що відбувається і що треба робити, щоби все було добре. Без зайвих емоцій та залякування. Фрази на кшталт: «не помиєш руки»-потрапиш у лікарню під забороною.
Джерело: GettyImages
9. Дотримуйтесь усіх рекомендацій та розпоряджень від офіційних джерел. Домовитеся з близькими та членами сім'ї, що всі дотримуються цих правил.
10. Паніка може породжувати сварки та непорозуміння у сім'ї, намагайтеся не давати волю негативним емоціям, обговорювати все без підвищених тонів, спокійно. Якщо не стрималися, розлютилися, попросіть вибачення і поясніть, що турбуйтеся.
11. Поговоріть із кимось про свої переживання. Тільки не з тим, хто панікує більше за вас, це тільки посилить тривогу. Промовлення знімає психічну напругу. Якщо говорити нема з ким, зверніться до психолога онлайн.
Якщо ви все ж таки піддалися паніці і сильно переживаєте, застосовуйте техніки розслаблення тіла, дихальні вправи, медитації або йогу. Спробуйте що спрацює на вас. Якщо нічого не допомагає і ви відчуваєте прискорене серцебиття, тахікардію, високий тиск, сильний страх за себе або дитину, зверніться до психотерапевта, не потрібно геройствувати і справлятися поодинці.
