Моя дитина – онлайн журнал для сучасних батьків Сайт для батьків та майбутніх мам. У вас є питання про материнство, виховання дитини чи підготовку до пологів? Ми маємо відповіді на все! Купа практичних порад та відгуків від реальних мам. Що зробити обов'язково, а чого краще не робити – ми підкажемо. Мій Дитина – портал успішних мам в Україні!
UA
RU
[artlabel id="164253"]

Мамине серце поруч: чому важливо бути другом для дитини

Old date:
Current date: 2024.05.29
New date: 2017.11.17
0
Поділитися:
Бути іншою дитині – важче, ніж бути батьком. У щоденній метушні та гонці за звання #яжемати ми часто втрачаємо ниточку єднання з

Бути іншою дитині — важче, ніж бути батьком. У щоденній метушні та гонці за звання #яжемати ми часто втрачаємо ниточку єднання з найдорожчими та найулюбленішими людьми — нашими дітьми.

Катро Буток

У листопадовий похмурий день я йду вулицею і навіть не штовхаю опале листя берез.. небо сумує.. але хоч не плаче, і за те дякую.. на серце тяжкість. Добре, що не моя особиста, а знову сусідська.

Катро Буток
Катро Буток
Популярний блогер, педагог, мама трьох дітей, директор студії дитячої фотографії KATRO BUTOK.


Сьогодні наші кашлі стихли і в квартирі стало тихо — мої котики пішли повеселити до дитячого садка. Я збираюсь на зустріч. І хотіла ще включити музику, щоб веселіше ... краще б включила, та голосніше. Так ні. Почула сусідів зверху. Мій сум — це ніщо порівняно з тим, що там.

Дуже голосно, відчайдушно, з посудом ущент і тихим плачем когось у кутку кричала доросла дочка: — Ти не маєш рації! У всьому! У всьому не права ти! У всьому цьому житті! Навіщо? Ти мучила мене! А мама і не заперечувала.

Я знаю, що вони й так не дуже в сім'ї. Наші діти часто і гучніше за них бувають, я не прислухаюся, але ЦЕ не вийшло чимось заглушити, і раптом стало тихо. Без сліз, без гуркоту чогось важкого в мою стелю.

Іду парком, у голові все ті ж «ти не права»… на лавці бабусі сумують, а раптом їм теж ось так з розмаху сказали діти? Адже не те, що сидіти на лавочці, навіть жити не хочеться при самій думці, що й мені не дай бог доведеться таке почути. І так, можливо, мама там не супер, а тата взагалі немає. Моторошні слова, без мату, на диво. Але жахливіше, ніби вже нікуди… Не можу описати все те, що глибоко в мені від почутого… найпридатнішим буде лише одне слово – боюся. Дуже. І що робити? У той момент, коли це ВЖЕ — мабуть нічого, розгрібати наслідки.

Катро Буток

А мені? Зараз/потім/через рік/або десять? Що робити? Як уникнути цих слів? адже #яжемати завжди права, а зараз так і взагалі звели це в ранг крутості, водити на всі гуртки, прищеплювати дитині все, що тільки можна, південс з 4-х років, стовідсоткова зайнятість ... а порозуміння є? Мама своїм серцем поряд?

Єдине прийнятне зараз особисто для мене — це прислухатися хоч трохи за пару років. ДО цих слів, засумніватися у своїй вічній правоті, дозволити дитині не «мучитися», радитися з сім'єю, розповісти свої плани та доводи… не знаю, а може й ні… кожному своє і Кесареві кесарево ... Але іноді "голос зверху" підказує не малювати із себе бездоганну #яжемати, буває різне і ніхто не застрахований.

Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.



Сподобалася стаття? Оцініть:
12345 (3 оцінок, середнє: 5,00 з 5)
Завантаження ...
Поділитися:
Читайте інші свіжі матеріали у блогах українських мам та тат
Наші проекти