Причини припинення ГВ можуть бути різними, мама не знала як налагодити і зберегти лактацію, дитина відмовлялася або кусала груди… Олеся, Тетяна Мельниченко.
Burda Media
У першу ніч у пологовому я плакала. Ні, не від болю, а від щастя. Те дивовижне відчуття, коли твоя дитинка починає тобі вивчати, пристосовується до грудей і вчитись сосати. Моє перше враження: Він неймовірний. Іще такий манюсінький, а так бореться за виживання».
♥♥♥
Коли він вперше зголоднів (після прикладання біля родзалі), малюк присмоктався до мене і почав розмасовувати своїм маленьким ротиком кожен міліметр груді, кожен вузолик, все, що десь ніби затверділо і мені здавалося, що він це робить, як справжній масажист. Бо з кожним його рухом розслаблялася якась частина мого тіла. Раз і спину попустило, ще раз — і шия вже не болити. І це ще не прибуло молоко, він висмоктував лише молозиво.
Сказати, що я прокайфувала від материнства – це нічого не сказати. І мені дуже було шкода тих жінок, які цього не відчують через те, що дають суміші. Тепер я розумію, що при смоктанні у мене виділявся гормон. Це ще одна причина, чому я легко переносила безсонні ночі і в пологовому, і потім і не треба було жодного кофе. Мені здавалося, що сили якісь безкінечні. І щойно дитина присмоктається — вони поновлювалися.
Але повертаючись до цієї суміші. Ідучи в пологовий, я вже знала про шкідливість пляшечок, про те, що треба максимально стимулювати грудне вигодовування і прикладати дитину якомога частіше при кожному пошуковому рефлексі чи кожному писку, або коли вона починає показувати мову. Бо перед цим я була на мамській зустрічі, організованій журналом «Моя Дитина» саме на цю тему.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Грудне вигодовування влітку: 5 головних питань спеціалісту
Burda Media
♥♥♥
Але, безумовно, я знала лише теоретично як прикладати дитину і нічого не знала про те, чим можуть бути спроваковані дитячі плачі. І від другого дня, дитина сильно розплакалася вночі, ніяк не вкладалася і чомусь не дуже хотіла сосати, я покликала педіатра. Та сказала, що дитина втрачає вагу (хоча для перших днів це нормально), що у мене поки нема молока ( бо було лише молозиво), і дитина голодна, і вона разово назначає суміш.
На моє категоричне ні — було сказано, що це не обговорюється, і що я божевільна матуся. Мовляв, не в її інтересах шукати зараз суміш по інших породіллях, але вона змушена це зробити. Словом, я тоді ще не знала, що шлуночок дитини як черешенька, що крапля молозива це як 30 мл суміші, і що є випадки, коли такі діти і 10 днів без їжі виживають, тому на молозиві вони чудово протримуються до прибуття молока.
Я протестувала, але переді мною була дитячий досвідчений лікар і мій сумнів: а раптом у мене якийсь не такий випадок і з дитиною щось не так? Пізніше прийшла медсестричка, вона намагалася заспокоїти малюка, але він плакав, я просила не давати суміші, та погодилася зайти ще за годинку, а якщо ні — то таки дати, але не з пляшки, зі шприца без іголки і пообіцяла, що це на ГВ ніяк не вплине.
♥♥♥
За якусь годину я таки здалася і дозволила дати трохи суміші, до речі, яку моя дитина через якусь годину повністю зригнула. Та про цей факт догодовування шкодую і досі. Боюсь, що це і могло надалі стати причиною наших кільок. А від наступної ночі, коли інцидент повторився - була інша педіатр, вона просто вільно прихилилася дитину, щоб та ніби повернулася до внутрішньоутробного стану і допомогла правильно прикласти - малюк перестав плакати і тщательно почав сосати цицю.
Burda Media
Тобто можна було цілком обійтися без суміші і минулої ночі. Так, суміш на довго вирубує дитину і малюка спит і не плаче, бо організм витрачає багато енергії на перетравлювання важкої для нього суміші, але шкірна крапля молозива — для імунітету неймовірно цінна. І що менше буде прикладань — то менше шансів, що молоко прибуде вчасно і в потрібній кількості.
А вже наступного ранку, коли прибуло молоко, я зіткалася з іншим боком медалі. Прибиральниця від бажання «причинити мені добро» спиталася: А де твій молоковідсмоктувач? Я говорю, у мене його немає. «Дурненька, це зараз дитина потребує мало, але якщо не будеш сціджуватися і відсмоктувати — тобі не буде молока і дитина буде голодна». У того, що дитина може сама бути чудовим молоковідсмоктувачем, може розцідити маму до потрібної їй саме зараз порції вона не вірила.
І добре, що ця жінка не була лікарем, бо я б могла взяти на віру її слова і виробити комплекс — «мало молока», треба догодовувати, а ще я б катувала собі молоковідсмоктувачем — процедура неприємна, особливо якщо не вмієш цього робити . І тоді б усе ГВ перетворилося не на щасливі миті материнства, а на муку. Замість сну - зціджування і тд. І мабуть, я б тоді швиденько зіскочила на пляшечки.
♥♥♥
Але на щастя, дитина навчилася правильно сосати в позі лежачи, я спала разом з нею і відпочивала у ці довгі моменти сосання, які могли затягуватися годинами. Вночі малюк завдяки пошуковим рефлексам іноді сам знаходив груди і присмоктувався і я в напівсні лише контролювала цей процес. Він чудово набирав вагу і за перший місяць став важчим на понад кілограм і вже ніхто не міг мені дорікнути, що молока мало.
Я намагалася прикладати його якнайчастіше і малюк майже ніколи не відмовлявся. Але в три місяці, коли в нас були ще скільки він раптом не захотів брати груди, особливо праву. Напір молока був занадто сильним, у нього утворювалися бульбашки, а потім мучили газики.
І це був ще один момент, коли можна зламатися і перейти на суміш. Ти даєш груди, а дитина плюється та кричить. А заснути не може, бо тільки груди її заспокоюють. Тут легко підсадити дитину на соску-дурника. Вже потім я прочитала про кризу трьох місяців, коли дитина тобі ніби перевіряє чи готова ти захищати її, чи готова боротися за ваше спільне грудне вигодовування, чи надійна ти мама.
Burda Media
Тоді я просто почала експериментувати з позами для годування. У напівлежачому стані напір молока був менший, дитина охочіше сосала. Ті груди, які малюк не хотів брати, я пропонувала вночі, коли він був сонний. І потроху ми знову вишли на нормальний режим годування. А я була щаслива, бо грудне вигодовування — це не лише імунітет дитини — це надзвичайно зручно для самої мами.
Дитяча їжа завжди тепла і під рукою (особливо, коли кудись їдеш, чи гуляєш), вона безкоштовна і в необхідних тобі порціях (молоко виробляється постійно, воно не закінчується), і, коли дитина в стресі чи погано засинає, груди — найкраще заспокійливе. Це дуже економить час та ресурс. Плюс — неймовірно зближує маму та дитину.
♥♥♥
Ще одним непростим моментом для нашого гв був період, коли почали лізти зубки. Малюкові було боляче і він періодично кидав груди. Я вже була готова до таких сюрпризів. І просто додала наполегливості. Пропонувала йому гризунець, охлаждення біля холодильника, а потім поверталася до нашої справи. І потроху все налагоджувалося. За кілька місяців після пологів у мене нормалізувалася лактація (я перестала користуватися лактаційними вкладками і спати у неудобному бюстгальтері, а молоко перестало несподівано витекати вночі — це чи не єдині невеликі мінуси вигодовування).
І все було б ідеально, але настав час, коли у малюка прорізалися зубки і він спробував кусати груди. Зізнаюся чесно, це було те, чого я справді боялася. І ще один момент, коли дехто із жінок може зістрибнути із ГВ. Але не раджу цього робити — все дуже швидко минає, головне пояснити дитині, що так не можна.
Burda Media
Малюк досліджує світ і експериментує: йому цікаво, чому, коли скуштувати кулачок собі – боляче, а коли кусаєш груди – таких відчуттів немає. Головне показати, що мамі це болить, так робити не треба, на якийсь момент забрати сосок (в рот вводити кінчик мізинця і таким чином порушується вакуум і виймаються груди) і потім знову правильно прикласти. Вже за два дні дитина перестала кусати груди. Зіпсувати прикладання звісно може дурник, пляшечка (який би анатомічний сосок там не був) і навіть поїльник.
Ба більше, навіть водичка з поїльником. Приміром після води «малятко» з таким поільничком малюк знову взявся гризти мої груди. Довелося знову відучувати і пропонувати воду з горнятка або спортивної пляшки.
Зараз дитині 8 місяців, ГВ — наше улюблене заняття, Олесь поступово привчається до нової їжі, але поки є грудне молоко, я певна, що дитина отримує всі необхідні витамини і мікроелменти і не переживаю за правильність харчування. І вже зараз розумію — це один із найщасливіших періодів у життя матері та дитини. Тому за нього варто боротися і не піддаватися на різні фактори, які підштовхують до переходу на штучні способи вигодовування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Грудне вигодовування: що робити, якщо дитина почала відмовлятися від грудей?
Грудне вигодовування: що робити, якщо груди кам'яніють
