Дивно, як легко і просто дорослі переходять від страху заподіяти своїми діями шкоду малюкові, коли він тільки народився, до впевненості в тому, що знають краще за лікаря, як і чим лікувати дитину у разі хвороби.
Джерело: Shutterstock
Звичайно, у прагненні батьків зайнятися самолікуванням дитини можна звинуватити рекламу. Якщо з екрану телевізора, по радіо та в Інтернеті постійно кажуть, що температуру, кашель, нежить, біль у горлі та інші симптоми дитячих хвороб можна з легкістю усунути, давши дитині з ранку ліки і закапавши в носик інші, то мимоволі починає здаватися, що лікувати малюка без консультації з лікарем – це нормально. Та й складно з ними, цими лікарями: висока температура у дитини «тут і зараз», а у лікаря до вашого виклику ще кілька візитів до таких же дітей. Питання про те, чим, наприклад, збити температуру, не терпить зволікань!
Тому і виходить, що мами, замість чекати огляду лікаря та діяти за його рекомендацією, радяться з іншими мамами, шукають відповіді на свої запитання в Інтернеті. Підсумок — сотні і навіть тисячі малюків потрапляють до лікарень із отруєнням ліками, яких у будинку завжди із запасом. Жахливо, коли дітки знаходять їх у відкритому доступі з батьківського недогляду та ковтають, прийнявши за смачні цукерки, але ще гірше, коли самі батьки дають дитині те, що не варто!
Помилкова логіка
Батьківська логіка досить проста: вважаючи, що організм людини працює за одними і тими ж законами, і ґрунтуючись на власному досвіді лікування кашлю, нежиті, ангіни або якогось іншого, на перший погляд, не дуже серйозного захворювання, мами та тата роблять висновок: якщо мені цей засіб допоміг за таких же симптомів, що й у малюка, значить, і йому воно буде якраз. Але дитина – це не зменшена копія дорослого! В організмі дитини і обмін речовин, і реакція на ліки, і навіть самі хвороби, незважаючи на схожість симптомів, інші – дитячі! Недарма існують такі медичні спеціалізації, як педіатр та терапевт. І лікар, який, скажімо, прийшов до бабусі, що загрипувала, давати поради з лікування онука, який підхопив від неї той же вірус, ніколи не стане, тому що не знає особливостей розвитку інфекцій у малюків та їх реакції на ті чи інші препарати. Проте батьки, не маючи навіть елементарних медичних знань, «перевіривши» ефективність препаратів на собі, запросто призначають своїм діткам такі засоби, які в педіатрії застосовувати заборонено.
Чітко дотримуйтесь інструкцій до препарату, яким лікуєте малюка. Якщо сказано, що ліки не можна давати більше трьох днів, не давайте! Якщо краплі (того ж вітаміну D) рекомендовано розводити в невеликій кількості води, не капайте їх прямо в рот: так можна спричинити передозування!
Папина методика
Ось лише один приклад. У п'ятирічної Любочки ближче до ночі почався жар. Мама була у відрядженні, а тато вирішив, що він і без консультації з лікарем знає, чим допомогти доньці. Адже в нього нещодавно теж була температура під сорок, і терапевт сказав, що в таких випадках найкраще допомагає так звана літична суміш анальгін з аспірином. Благо таблетки у домашній аптечці з того разу залишилися! Дав тату дитині по половинці однієї та іншої таблетки, і жар пройшов наче, але дівчинка почала скаржитися на сильний головний біль та нудоту, навіть вирвало її кілька разів. Зателефонував до мами, та заспокоїла: це все через те, що температуру дуже швидко збили.
Але тут у Люби на шкірі під волоссям якісь дивні бульбашки з'явилися. Тато загуглив симптом і вирішив: не страшно - пітниця! В Інтернеті пишуть, що у таких випадках перший засіб – ванна із содою. Тримав у ній малу цілих 2 години, тому що «потниця», всупереч очікуванням, не тільки не проходила, а навпаки, висипання почали поширюватися на все тіло.
Невиправданий ризик
Насправді це була вітрянка, за якої ванна з содою допомогти ніяк не могла. Благо, що не зашкодила: вітрянка, якщо вона виникла, все одно викликала б висипання по всьому тілу. Інше питання, що не варто було при вітрянці «вимочувати» дитину протягом двох годин у ванні: водні процедури при цій хворобі хоч і не заборонені, але дозволені у вигляді душу — щоб уникнути надмірного розмокання вітряних пухирів.
А ось аспірин (та ще в такій величезній для маленької дитини дозі) міг призвести до тяжких наслідків. Ці ліки у дітей можуть спровокувати розвиток найтяжчого синдрому Рея з ураженням головного мозку — енцефалопатією: для неї якраз і характерні нудота з блювотою і сильний біль голови… Справа могла закінчитися реанімацією!
Лікувати потрібно причину хвороби, а чи не усувати її симптоми! Температура під час вітрянки зростає не просто так — це спроба організму знищити віруси. Збивши температуру, тато затягнув одужання. А головне, дитина не отримала тих ліків, які дійсно могли б знищити віруси або, принаймні, значно полегшити перебіг хвороби та її тривалість. У педіатрії застосовується препарат, який вбиває вірус вітряної віспи у перші 24 години після початку висипів. Але тато про це не знав: адже він не викликав педіатра, тож просвітити його не було кому.
Джерело: Shutterstock
Удар по печінці
Інший приклад: шестирічну Аню мати лікувала від температури парацетамолом. Консультацію лікаря з метою з'ясувати причину виникнення температури мама вважала зайвою. А у дівчинки настав момент так званого першого фізіологічного витягу перед школою, який іноді супроводжується підвищенням температури, інакше кажучи, лихоманкою зростання. Суть її в тому, що у дитині, що швидко підростає, місяць-другий, (а в деяких випадках і півроку) температура тримається в межах 37,5 ºС. Лікування така лихоманка не вимагає і з часом проходить сама. Але мама думала, що температура — це погано, і вперто намагалася збити її ліками, які до того ж зовсім неефективні при лихоманці росту, оскільки підвищення температури в даному випадку не є симптомом хвороби. До того ж мама припустилася грубої помилки, навіть не прочитавши інструкцію до препарату, в якій сказано, що парацетамол не слід давати дитині довше 3-5 днів. Якщо температура протягом цього часу не нормалізувалась, потрібно обов'язково показати дитину лікарю! Але ж хто ці інструкції читає!
В результаті після двох місяців на жарознижувальному Шура опинилася в реанімації з токсичною поразкою печінки, яка просто відмовила в результаті такого «лікування». Просто диво, що лікарям удалося повернути дівчинку до життя!
А ще батьки чомусь люблять лікувати діток від болю у животі спазмолітиками. А ви впевнені, що у вашої дитини саме спастичний біль, а не апендицит, який потребує негайного хірургічного втручання заради врятування життя?
Ховайте від дитини під замок побутову хімію та ліки. 78% тих, хто отруївся ними, — діти до 5 років. Вони встигають влізти і в тумбочку, і в бабусину сумку, де лежать пігулки від тиску. Розкрити бульбашку з кришкою, що хитро загвинчується, для малюка не проблема. Достатньо кинути його на підлогу і кілька разів наступити ногою
Небезневинні краплі
Соплі у дитини багато батьків не вважають за хворобу. Особливо, якщо температура нормальна. Самі з нежиттю на роботу ходять, і нічого! Але малюки переносять нежить набагато гірше за дорослих. Носик у них маленький, а слизові оболонки набрякають активніше, ніж у мами чи тата. Варто тільки виникнути нежить, як у дитини закладає вуха, і вони починають хворіти. Тому педіатри часто призначають дитині крапельки в носик. Однак закопувати в носик дитячі крапельки потрібно в кількості та режимі, які вказані на упаковці. Якщо сказано: по краплині кожну ніздрю двічі на день, не треба вливати туди більше! Взяти хоча б нещодавній випадок із однорічним Ванею, який потрапив у реанімацію тому, що бабуся залила йому в носик... дорослий нафтизин. Хлопчикові вистачило одного закапування, щоб відключилася свідомість. А бабуся, думаючи, що дитина спить, продовжувала капати «сплячому» судинозвужувальний препарат. Коли хлопчика доставили в реанімацію, його серце билося вчетверо повільніше, ніж у нормі!
Зробіть правильні висновки!
