Лікування ГРВІ у дітей – дуже гостра та дискусійна тема. У той час як інформація про відсутність необхідності в різних спреях та таблетках при лікуванні простудних або вірусних захворювань все частіше з'являється в інтернеті та ЗМІ, є лікарі та батьки, які не можу відмовитися від фармакологічних препаратів, боячись ускладнень. Який підхід до лікування ГРВІ правильний і чи є золота середина? Розбираємось за допомогою провідних педіатрів України.
Джерело: instagram @aba_isakova
У середньому людина хворіє на ГРВІ близько 200 разів за все життя і понад 25% від усіх цих випадків припадає саме на раннє дитинство. Це невипадково, адже завдяки перенесеним захворюванням у дитини формується вторинний, так званий постінфекційний, імунітет. Варто розуміти, що здорова дитина це не та, яка не хворіє, а та яка досить легко переносить захворювання і швидко одужує, — розповідає к.м.н., лікар-педіатр Андрій Пеньков. – На даний момент медицині відомо більше 200 варіантів вірусів, які у різних варіантах формують до 1,5 тисячі варіантів і на даний момент не існує препаратів, здатних з ними ефективно боротися. Лікування полягає у симптоматичному підході: знижуємо температуру, провітрюємо приміщенні, зволожуємо повітря, промиваємо ніс сольовим розчином та спостерігаємо за станом дитини.
Як же варто чинити батькам, чиї діти хворіють на ГРВІ.
Коли вірус проникає у дихальні шляхи, організм виробляє велику кількість слизу. Цей слиз швидко засихає, якщо дитина мало п'є або дихає сухим, теплим повітрям. Щоб цього уникнути, батьки повинні забезпечити дитині питво, вологе прохолодне повітря і регулярне промивання носа, а також годування за апетиту, — каже інфекціоніст Євген Щербина.
Але далеко не завжди хвороба протікає для дитини легко.
Іноді респіраторні віруси можуть протікати дуже важко: із високою температурою тіла, частим кашлем та вираженою закладеністю носа. Такі симптоми, безумовно, потрібно полегшувати, — консультує лікар-педіатр Наталія Суханова. — Щоб знизити температуру тіла, варто застосовувати нестероїдні жарознижувальні препарати (парацетамол або ібупрофен). Якщо дитина страждає через сильно закладений нос, варто використовувати судинозвужувальні краплі. Але варто пам'ятати, що на тривалість або виразність нежиті вони не впливають, а лише полегшують тимчасові симптоми. Коли дитина страждає від частого та сильного кашлю, можуть використовуватись протикашльові препарати.
Джерело: instagram @dr.sukmanova
А як бути з найменшими дітками?
Найменших дітей, у перші місяці життя, від інфекцій захищають антитіла, отримані від мами під час вагітності. Але вже до 5-7 місяців у малюка виникає реальна загроза захворіти на ГРВІ. Зазвичай малюки переносять інфекцію значно легше, ніж старші діти, але можуть хворіти довше - до 10-14 днів. Зазвичай немовлятам не потрібне медикаментозне лікування, — кажи педіатр-неонатолог Лілія Бабич, — Єдиною істотною проблемою для маленьких діток до року може стати нежить і сильна закладеність носа, особливо якщо дитина ще перебуває на повному грудному вигодовуванні. У цьому випадку варто промивати малюку носик і застосовувати судинозвужувальні препарати.
Але й до вибору препаратів на лікування дитини потрібно підходити дуже відповідально.
Перш ніж приймати будь-який препарат, потрібно розуміти, наскільки він ефективний і безпечний, а також наскільки він підходить для лікування конкретного захворювання. Для цього краще порадитися з лікарем, який відповідально підходить до лікування своїх пацієнтів, — розповідає педіатр Олексій Риков.
Варто пам'ятати, що найчастішим прояв ГРВІ є грип.
Грип є найважчим захворюванням з усієї групи ГРВІ: більш висока температура тіла, сильна слабкість, біль голови, а також біль у м'язах. Варто врахувати, що грип дуже небезпечний для дітей віком до 5 років. У такому разі потрібне медикаментозне лікування, але лише за призначенням та під наглядом лікаря, — каже інфекціоніст Євген Щербина.
Джерело: instagram @tarbiekids
Окрема тема, яка дуже хвилює батьків, – призначення антибіотиків малюкові.
Часто батьки стикаються із ситуацією, коли дитині призначають антибіотики з перших днів захворювання. Таке призначення часто супроводжується словами: «про всяк випадок» і «Для профілактики». Але важливо розуміти, що це не працює, — розповідає приватний педіатр Любов Фіалковський. – Останні дослідження говорять про те, що призначення антибіотиків не профілактує можливе виникнення ускладнень, а отже, не є доцільним.
Коли варто призначати антибіотики?
Багато батьків вважають, що й у дитини температура тіла лише на рівні 39-40, потрібно призначати антибіотики. Це не так, адже багато вірусних захворювань супроводжуються високою температурою, але зовсім не вимагають антибактеріального лікування. Також не варто призначати антибіотик, якщо дитина температура більше 3-х днів або у неї прослуховуються хрипи в легенях, - консультує лікар-педіатр Анастасія Амаш. – Єдина причина призначити антибіотик: наявність в анамнезі у дитини бактеріальної інфекції.
Батьки часто не знають, яку саме форму антибіотика краще вибрати, щоб лікування було максимально ефективним.
Існує думка, що пероральні антибіотики поступаються своєю ефективності ін'єкційним, але це не так. Ін'єкційні антибіотики слід застосовувати, якщо захворювання супроводжується неприборканим блюванням, порушенням ковтання або свідомості, категорична відмова пацієнта від прийому ліків внутрішньо або якщо показаний антибіотик існує тільки в ін'єкційній формі. У решті випадків застосовуються пероральні антибіотики, — розповідає педіатр Анастасія Буренок.
Джерело: instagram @fairy_tale_novotroick
Важливе питання для батьків – виникнення ускладнень після ГРВІ.
Відомо, що ГРВІ відносяться до захворювань, що самовиліковуються. Одужання зазвичай настає через 7-10 днів. Тільки у 3% випадків при ГРВІ можуть виникнути ускладнення: отит, синусит, пневмонія. На жаль, їх неможливо запобігти чи попередити, вони залежать лише від виду вірусу та імунітету хворого, — приватний педіатр Ігор Пасічник.
Як же боротися із ускладненнями?
Запалення середнього вуха – гострий отит, є одним із найчастіших ускладнень після ГРВІ. Особливо йому схильні маленькі діти перших років життя, це з особливістю будови. А найчастішою причиною виникнення отиту є нежить. Найкращою профілактикою захворювання буде вакцинація від пневмокока та гемофільної інфекції, – каже лікар загальної практики Сергій Макаров.
Захворювання, якого бояться всі батьки – пневмонія.
Ще одне ускладнення від ГРВІ – пневмонія. Вона може бути спровокована різними вірусними та бактеріальними збудниками. Клінічні прояви пневмонії є специфічними, для встановлення захворювання необхідно зробити рентген грудної клітини. Варто врахувати, що хрипи в грудній клітці не є абсолютним підтвердженням пневмонії – така картина є більш актуальною для обструктивного бронхіту, — каже лікар-пульмонолог Ольга Лига. – Основою лікування пневмонії є антибіотик та успіх лікування залежить від правильного його вибору.
Що робити, якщо у малюка після ГРВІ болять вушка чи носик?
ГРВІ може ускладнюватись вірусним або бактеріальним риносинуситом. Варто зважити, що лише поодинокі випадки лікування цих ускладнень вимагають призначення антибіотика. Також хочу звернути увагу, що нежить зазвичай минає через 14 днів без жодного лікування. Якщо ж соплі у дитини спостерігаються довше, варто звернутися до лікаря, — розповідає лікар-отоларинголог Анатолій Власенко.
Джерело: instagram @tarbiekids
Неприємні симптоми бронхіту, про які потрібно знати.
У 95% випадків захворювань на гострий бронхіт, його виникнення викликано вірусною інфекцією. Варто розуміти, що бронхіт – це ускладнення, а прояв вірусної інфекції. Призначення антибіотиків при вірусній природі бронхіту може зашкодити організму. Противірусні препарати також не допомагають вилікувати бронхіт, головний дитячий пульмонолог Вінницької області Олександр Катилов.
Важлива інформація про хибну крупу.
Хибний круп – це вірусне захворювання, у якому дитині важко дихати, воно супроводжується частим гавкаючим кашлем і осиплістю голоси. Це захворювання лікується гормональними протизапальними препаратами як інгаляцій, ін'єкцій чи таблеток. Профілактики цього захворювання не існує, про це також треба пам'ятати, — каже педіатр Дарія Петрик.
А чи потрібно застосовувати небулайзер для лікування ГРВІ у дитини?
Часто, коли дитина хворіє, її батьки вважають, що треба робити хоч щось і цим чимось стають інгаляції через небулайзер. Але варто розуміти, що станів, коли дійсно потрібен небулайзер не так вже й багато: хибний круп, обструктивний бронхіт та бронхіальна астма. В решті випадків тримати вдома небулайзер, щоб був не вартий, — радить педіатр Ліна Барська.
Все, що важливо знати про ангіну.
Дуже часто батьки, побачивши, що у малюка червоне горло вирішують, що у нього ангіна. Але ангіна – це ускладнення ГРВІ, а окрема хвороба, викликана бактеріальною інфекцією, коли він курс антибіотиків становить щонайменше 10 днів. Головними симптомами ангіни є висока температура, сильний біль у горлі, але при цьому відсутність кашлю та виділень із носа. Підтвердити діагноз можна, здавши аналіз крові, бакопосів з мигдаликів і зробивши швидке тісто на стрептокок, — каже педіатр-імунолог Віра Сем'янчук.
Більше корисної інформації ви можете знайти у відео.
