Виявляючи заїкуватість у дошкільника, батьки бояться, що його вступ до дитячого садка перетвориться на нескінченну муку. Вони впевнені, що дитина, страждаючи від дражнилок своїх однолітків, просто боятиметься говорити і постійно турбуватиметься про свою проблему.
Нове дослідження австралійських учених поспішає заспокоїти таких батьків. По-перше, виявляється, заїкуватість у дошкільному віці – це досить поширена проблема. 11% дітей до 4-х років заїкаються. А по-друге, як правило, діти дошкільного віку досить легко справляються з цим соціально та емоційно.
Батькам заїкаються дітей буде радісно дізнатися, що дослідження довело рівний рівень соціально-емоційного розвитку та прояви темпераменту у дітей, які заїкаються і які не страждають на цей розлад. Так що можна навіть не переживати, як дитина з заїканням долатиме дитячий садок.
Вчені нагадують, що заїкуватість – це неврологічне розлад. Серед порад батькам:
1. уповільнювати своє мовлення;
2. не тараторити, щоб поставити зручний темп дитині;
3. зберігати зоровий контакт із дитиною;
4. висловлювати похвалу та впевненість щодо його старань.
Логопеди просять звертати особливу увагу та поспішати за допомогою спеціаліста, якщо дитина:
1. заїкається понад 6 місяців;
2. виявляє ознаки заїкуватості все частіше;
3. відчуває напругу при виголошенні слів, майже видавлюючи ці слова
4. намагається просто не говорити деяких слів або замінює їх іншими.
Нове дослідження не стане підсумковим. Дошкільний вік – ідеальний для вивчення заїкуватості та податливий для логопедичної корекції. Вчені продовжать вивчати, чим особливо заїкуватість у дошкільника.
Зокрема, вони хочуть знайти спосіб передбачати, хто з дітей продовжуватиме заїкатися після дошкільного віку, щоб застосувати раннє втручання для корекції їхньої мови. У багатьох дошкільнят заїкуватість просто проходить без серйозних занять – їх близько 80%. Хронічне заїкуватість зазвичай діагностується лише у 20%. Вивчатиметься і тривога, як частина заїкуватості багатьох підлітків та дорослих.
