Як вирішувати конфлікти на дитячому майданчику? Як навчити дітей виходити з них гідно? Чим батьки можуть і мають допомогти, а які межі порушувати не можна?
Джерело: instagram @zabavasport
Дитячі конфлікти – звичайне явище. Коли діти зовсім маленькі, мами возять їх у візках. Але ось малюки починають ходити та освоювати гойдалки, турнички, пісочниці. Спочатку малюки грають хоч і поруч, але кожен сам по собі. А ось у віці 3-4 років дитина починає активно вливатись у суспільство: нерідко з бійками та криками. В цей час потрібно допомогти дитині правильно соціалізуватися, інакше конфліктам не буде кінця.
Причина сварок та конфліктів: хто винен?
Що більше діти починають спілкуватися між собою, то частіше виникають сварки. Чому це відбувається?
- Діти роблять перші кроки до соціалізації, лише вчаться спілкуванню і просто не знають, як діяти у тій чи іншій нестандартній ситуації.
- Висловлювати свої бажання і думки малюки поки що вміють недостатньо добре. Часом їм елементарно не вистачає слів або вони через вік просто не розуміють «мови» один одного.
- У деяких випадках погана поведінка – це перевірка оточуючих та меж дозволеного. Маленькі дослідники шукають відповіді на найцікавіші питання: що буде, якщо кинути в сусіда піском, вдарити його совком або відібрати його машинку?
- У малюків ще не сформовані поняття «своє» та «чуже». Їм подобається яскрава іграшка - вони її беруть, не замислюючись про те, правильно це чи ні.
Джерело: instagram @zabavasport
Правила майданчика
Для того, щоб життя наших дітей, та й нас самих, протікало мирно, важливо не забувати про основні правила. Тим більше, що їх не так вже й багато.
- НІЧОГО ДОРОГО І ЦІННОГО! Беріть із собою на прогулянку лише ті іграшки, поломка чи втрата яких не призведе до трагедії. Якщо малюк наполягає на тому, щоби взяти на прогулянку улюблену іграшку, розтлумачте йому, чим це може закінчитися, і запропонуйте взяти щось менш цінне. Поясніть, що доведеться ділитися своїм скарбом.
Як правило, діти здатні сприйняти справедливі доводи та вибрати найбільш підходящі їм варіанти (взяти та ділитися чи залишити вдома). - ОЧИ ТАК ОЧІ Молодим мамам на прогулянці теж хочеться відпочити від постійного контролю за дітьми, розслабитися. Але доведеться навчитися поєднувати ці бажання з необхідністю бути напоготові.
Це елементарна безпекова техніка. Адже крім конфліктів є ще гірки, гойдалки та собаки без намордників. - РУКА НА ПУЛЬСІ Потрібно не лише наглядати за дітьми, а й у разі виникнення конфліктної ситуації втручатися чи хоча б перебувати поблизу. Позиція «діти самі розберуться» далеко не завжди вірна. У малюків різні темперамент та виховання, звички та погляди на життя (так-так, вони у малюків вже є!). Тому батьки обов'язково мають брати участь у вирішенні конфліктів. Поки що все спокійно, можна просто перебувати поруч. Але за найменшого натяку на сварку втручання не уникнути. Сприймайте цю необхідність як можливість подати дитині ще один урок спілкування. До речі, варіант взяти дитину за руку і забрати з майданчика іноді теж буває виправданим. Не так вже й просто простягнути ручку з мізинчиком для примирення, якщо ти увійшов у раж, а у твого соратника по пісочниці теж істерика.
- БУВАЮТЬ ЧУЖІ ДІТИ! Прекрасні слова «не буває чужих дітей» добрі та правильні, але не у всьому. Допомогти чужому малюкові, вберегти його від падіння чи травми, втішити, якщо він ударився, а мама далеко чи зайнята іншою дитиною, — правильно і треба. Але виховувати, повчати і тим більше карати не своїх бешкетників ми не повинні.
- ПОСМІХАЄМОСЯ І МАХАЄМО! Якщо конфлікт все ж таки стався, намагайтеся поводитися якомога дружелюбніше і з самим порушником спокою, і з усіма учасниками того, що відбувається. Намагайтеся утриматися від звинувачень. Ні до чого хорошого це не приведе, а осад від конфлікту, що трапився на очах дітей, залишиться.
- ПРЕЗУМЦІЯ НЕВИНОВНОСТІ Якщо між дітьми розгорівся конфлікт, а ви не були свідком його початку, не забувайте, що має рацію будь-який з дітей. Навіть якщо ситуація здається очевидною, не забувайте про презумпцію невинності! Випадки, коли все було не так, як здалося спочатку, не такі вже й рідкісні. Намагайтеся об'єктивно розібратися в тому, що сталося. Позиція «він мій і тільки тому завжди має рацію» ні до чого доброго не приведе. Малюк розгубить друзів і думатиме, що йому дозволено все. Але й одразу накидатися на свою дитину, навіть якщо вона відома пустун і бузотер, не варто. Можливо, якраз у цій ситуації він зовсім ні до чого.
- ВЕЛИКОДУШІ Одна з найважливіших людських якостей — уміння бути великодушним. Коли призвідник визначений, не намагайтеся гнівно таврувати його ганьбою. Посміхніться маленькому винуватцю сварки, запропонуйте хлопцям нову гру, в яку намагайтесь залучити всіх учасників конфлікту, включаючи забіяку. Цей урок великодушності стане безцінним. Адже його підкріплять не словами, а справою. А ще не будьте злопам'ятними. Якщо діти одного разу побилися, не потрібно шарахатися від другого учасника конфлікту усі наступні тижні та місяці. Нерідко колишні вороги стають друзями на все життя.
Джерело: Freepik
Алгоритм дій для батьків
Що ж робити, якщо діти посварилися чи навіть побилися?
- Не нервуйте Конфлікт на дитячому майданчику не означає, що ваше маля демонструє задатки майбутнього тирана і деспота.
Якщо дитина ще погано говорить, будьте її перекладачем, спокійно та чітко повторюйте її слова, щоб інші діти розуміли сказане. Ваше маля теж не завжди розуміє інших хлопців? "Переведіть" і йому. Порозуміння, яке виникло за вашої участі, допоможе уникнути багатьох конфліктів. - Пояснітьщо відчувають ті діти, яких кривдять. "Не кидай пісок, він потрапить Алісі в очі, їй буде дуже боляче", "Миките прикро, коли ти у нього відбираєш машинку".
- Нагадуйте про почуття та відчуття самої дитини в схожій ситуації. "Пам'ятаєш, як тобі було боляче і прикро, коли Настя тебе штовхнула і ти впав?"
- Відверніть його грою, розмовами чи цікавим заняттям, якщо агресію виявляють по відношенню до вашої дитини, а вирішити конфлікт світом з тієї чи іншої причини не вдається.
- Ідіть з дитячого майданчика, якщо сварку почав ваш малюк і все не хоче заспокоїтися. Відразу ж поясніть маленькому забіяк або скандалісту, чому так зробили. Він повинен зрозуміти, що подібні витівки нікому не подобаються, а неприємні наслідки не забаряться. Говоріть спокійно, але твердо. Якщо конфлікт виникне наступного разу, дійте так само.
А як ви вирішуєте конфлікти з іншими батьками та дітьми? Поділіться досвідом у коментарях!
(2 оцінок, середнє: 4,00 з 5)
