Бактеріальна інфекція, яка може вражати як дітей так і дорослих, особливо небезпечна саме в дитячому віці, від 2 до 6 років. При підозрілих симптомах успіх лікування безпосередньо залежить від швидкості введення сироватки.
Джерело: Shutterstock
ІСТОРІЯ ХВОРОБИ
Дифтерія як захворювання була відома ще в глибоку давнину. До наших днів дійшли згадки всім відомого Гіппократа, дифтерія носила різні назви: злоякісна ангіна, смертельна виразка горлянки, круп і т.п. Повний опис захворювання було зроблено медиками в середині 19 століття і тоді з’явилася назва «дифтеріт», яка згодом перетворилася в дифтерію. Вивчення небезпечної інфекції тривало дуже активно, і в 80-ті роки 19 століття в крові одного з хворих був виявлений антитоксин до бактерії, на базі якого і була створена противодифтерійна сироватка, яку застосовують і до цього дня.
Завдяки сироватці і профілактичній вакцинації з дифтерією майже вдалося впоратися, проте, і до цього дня в недорозвинених країнах, які не дбають про профілактичної вакцинації своїх дітей, виникають небезпечні спалахи. Так, наприклад, сталося в Україні зовсім недавно — в 90-х роках.
Джерело: Shutterstock
ПРИЧИНИ ЗАРАЖЕННЯ ДИФТЕРІЄЮ
Збудник дифтерії — паличкоподібна бактерія з роду корінобактерій Corynebacterium diphtheriae, яку в народі так і називають — дифтерійна паличка. Саме її виділив і описав німецький мікробіолог Едвін Клебс в кінці 19 століття.
Поширюється дифтерійна паличка переважно повітряно-крапельним шляхом, від людини хворої або носія без зовнішніх проявів захворювання. Може передаватися контактним шляхом, а також через заражену воду та продукти харчування. Бактерія стійка до зовнішнього впливу і може досить довго існувати поза людським організмом, зберігаючи життєздатність. Гине при тривалому кип’ятінні і обробці дезінфікуючими засобами на основі хлору.
Ступінь прояву захворювання багато в чому залежить від кількості бактерій, що потрапили в організм і від стану загального та місцевого імунітету дитини.
Діти до 6 місяців, особливо які знаходяться на грудному вигодовуванні, практично не схильні до зараження, оскільки вони ще мають в крові отримані від мами антитіла.
Потрапляючи на слизові оболонки рота і носоглотки, бактерії починають бурхливо розмножуватися, виробляючи в результаті життєдіяльності небезпечні екзотоксини, які з током крові швидко поширюються по всіх життєво важливих органах, що може привести до серйозних ускладнень після хвороби. Під впливом токсинів відбувається некроз тканин слизових оболонок і утворення фіброзних плівок.
Джерело: Shutterstock
ОЗНАКИ ДИФТЕРІЇ
Найчастіше у дітей спостерігають глоткову форму дифтерії, коли бактерії розмножуються на мигдалинах. Відрізнити дифтерію від ангіни буває досить складно.
- Інкубаційний період від 3 до 14 днів, але зазвичай — 7-8 діб.
- Різке погіршення стану, підвищення температури вище 39 градусів, тримається до 3 днів.
- Блідість шкірних покривів, яка свідчить про бактеріальної інфекції.
- Через загальне погіршення стану з’являється слабкість, погіршується апетит, може підвищиться ацетон.
- Інтенсивність болю в горлі при ковтанні залежить від ступеня зараження і наочних змін слизових.
- Мигдалини набряклі, на них з’являється наліт. Спершу він виглядає як желе, потім змінюється і перетворюється в щільну плівку сіруватого кольору. Плівка дуже важко знімається, після її видалення дуже швидко з’являється нова.
- Збільшуються лімфатичні вузли, розташовані під щелепами.
- Після зниження температури стан горла не поліпшується, а може погіршуватися.
Джерело: Shutterstock
Поширення плівок і можливі набряки гортані різного ступеня тяжкості можуть викликати небезпечний для життя дитини стан, що має назву «дифтерійний круп».
Ознаки крупа:
- гавкаючий кашель, збільшується сиплість голосу — прогресують протягом 2-3 днів;
- голос пропадає, кашель триває, але стає майже беззвучним, дитині важко дихати;
- остання стадія може настати вже через кілька годин — вона називається асфіксичною, без негайної медичної допомоги дитина задихнеться.
ЯК ДІАГНОСТУЮТЬ І ЛІКУЮТЬ ДИФТЕРІЮ
При найменшій підозрі лікар повинен взяти мазок з дитячого рота і зробити посів, в результаті якого виявляються дифтерійні палички. Якщо дитина захворіла на ангіну, але відомо, що вона був в контакті з носієм бактерії, діагноз «дифтерія» як правило, ставлять не залежно від того, виявлений збудник в мазку.
Лікування дифтерії відбувається в інфекційних відділеннях стаціонару. Перш за все, вводять протидифтерійну сироватку, яка знищує бактерії. Для мінімізації наслідків сироватка повинна бути введена протягом 1-2 днів після появи перших ознак. Решта лікування полягає у відновленні організму і видаленні токсинів з крові дитини.
Джерело: Shutterstock
Антибіотиків, які могли б перемогти дифтерійну паличку, поки не існує, хоча після введення сироватки антибактеріальну терапію так само проводять.
ПРОФІЛАКТИКА ДИФТЕРІЇ
У всьому світі щеплення від дифтерії включене в графік обов’язкової вакцинації. Як правило, вакцина від цієї хвороби входить до складу комплексного препарату під назвою АКДС (коклюш, дифтерія, правець), при обов’язково регулярній ревакцинації — тільки так може виробитися стійкий імунітет, який не гарантує захист від захворювання на 100%, однак принципово знижує його ймовірність, а так само можливість ускладнень і летального результату.
Ризик появи дифтерійної палички залежить перш за все від колективного імунітету всередині суспільства.
