Ребенок в кроватке рядом с мамой (фото: Fotolia)
Мальчик-воробушек наконец дождался своего папу-блогера с длительной командировки и обрадовался его приезду!
Тиждень сорок п’ятий
Про фото. Я його називаю «дві пухових ковдри на прогулянці». Я тільки приїхав з Південної Африки, встиг перекусити і одразу ми пішли гуляти – ти, мама Katya і я. Погода була не дуже, але у нас було не настільки багато часу між моїми подорожами, щоб ще і час вибирати. Зате ти гарно виспався.
Про мій приїзд. Я дуже тобі вдячний, що ти не заплакав, коли мене побачив. Ти спочатку не повірив, потім посміхнувся на всі 7 зубів, потім подивився на маму, ніби питаючи чи це дійсно тато. Потім знов посмішка мені і знов на маму. І так кілька разів. Було важко від вас їхати знову. Але і цей місяць пролетить швидко.
Про полювання. Не знаємо як, але ти, Бопелька, вполював солоні кренделики. Вони якось впали з холодильника тобі в манеж. І ти затих. Як справжній хижак ти причаївся, почекав, поки мама піде і потім кинувся на свою жертву. Мама в іншій кімнаті зрозуміла, що ти підозріло за тих і пішла перевіряти. Описати твою щасливу пичку і розжовані пальці, обмазані кренделиками дуже важко.
Про книжки. У тебе багато нових, але ти хочеш слухати більше старі вірші і казки. Значить мамі вони будуть снитися і надалі. Зате ти втішив маму тим, що зірвав в ботсаду квіточку і приніс їй в кулачці.
Про кров. Додумався себе травмувати. Так скакав ти, Горобчик, що прикусив собі губу. Було б це пів року тому – нічого б не сталося. А так – крик, кров, сльози і мама, яка бігає в паніці і намагається вас обох заспокоїти.
Про футбол. Про збірну, Бопелька, або гарно, або…
Багатий на події тиждень як для тебе, так і для нас. Емоцій багато, але в основному позитивні і світлі. Будь таким ще усміхненим горобчиком і будь здоровий, малючок. І полікуй там мамі спину. Скоро побачимося.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Папин блог. Сорок четвертая неделя
