Мама с младенцем (фото: Fotolia)
Папа Александр продолжает радовать нас своими рассказами из жизни своего мальчика-воробушка.
Тиждень сьомий
Не тиждень, а олімпіада чи веселі старти якісь.
Про синхронне плавання. Нарешті напустили тебе в велику ванну. Разом зі мною. З нас мав вийти прекрасний дует для синхронного плавання. З огляду на те, що твоя пичка і так смішна, прищепку на ніс було вирішено не одягати. Над синхронністю нам не дала попрацювати твоя мама Katya. Якби я так рухав ногами як ти, горобчик, то вся вода була б на підлозі. Не можливо тренуватися в таких умовах.
Про перегони. Цього тижня виграли з тобою Гран Прі парку Шевченка серед дитячих колясок. Було важко, але під твоє підбадьорливе «улю-улю» ми це зробили. На першому колі ми зразу відсікли всіх аутсайдерів – переважно бабусь. Нашими головними конкурентами стали дідусь в піджачку з онуком і якась молода мама в шортах з неідентифікованим карапузом на борту. Дідуся ми догнали на другому колі і він реально вразив. Коли я думав, що розвив найвищу швидкість, а він десь там в кущах відхекується, він виринув з-за спини швидше, ніж офісний працівник в проміжку з 18:00 до 18:01 покидає своє робоче місце. Я ледь не втратив надію на перемогу, але розгадка була проста – в 100 метрах від нас звільнилася лавочка, а йому потрібен був піт-стоп. Звідти він уже і не виїжджав. Запам’ятай, найшвидша істота на землі не гепард, і не мама, яка спішить на допомогу дитяті, а пенсіонер, що побачив вільне місце в громадському транспорті.
Мама в шортах, яку ми обігнали на третьому колі, наче відчула, що прямо тут і зараз ідуть перегони, і пришвидшилася. Вона навіть обійшла нас, напевно була на свіжих ногах. Але, її шорти підставили її – їх зажувала «попа». Вона зупинилася врятувати їх, і у неї задзвонив телефон. Ці дві події її і зупинили. Тріумфаторами ми фінішували біля фонтану і я готовий був лізти на п’єдестал і обливатися пивом, але ти вирішив, шо тобі треба обливатися молоком, почав кричати і ми пішли додому їсти. Як переможці.
Про фітбол. Займаєшся з мамою на фітболі. Ну, як займаєшся – лежиш сосискою і голосно проявляєш своє незадоволення, поки тебе не заберуть поїсти.
Про планк. Почали змагатися з тобою в планк. Це така поза животом вниз, на руках стояти. Ти поки стоїш як вмієш, але робиш це достойно. Почали одночасно, ти крехтів і тримався, я теж крехтів і тримався. Через хвилину ти пукнув і здався і мама забрала тебе їсти. Я пукнув через 1:43, впав і залишився лежати на підлозі. Їсти мене ніхто не забирав. Через 25 хвилин я пішов сам. Дивно, Herr Horobchyk, що всі заняття спортом в тебе закінчуються прийомом і банкетом у Вашого Сісєйшества.
Про погоду і дозвілля. Не поїхали сьогодні на природу і шашлики – дощ. Здається весь наступний тиждень буде дощовий. Тримайся, кажи мамі, шоб тебе підходяще одягала. У тебе в арсеналі є уже «агу», ним передаєш усе, що треба. А я, замість шашликів і овочів з грилю, пишу зранку про горобчика. Було б сонце, цього звіту сьогодні ніхто б і не прочитав.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Папин блог. Шестая неделя
