Про прикорм написано вже достатньо багато, існують чіткі рекомендації ВООЗ та накази МОЗ України. Проте наукові дані постійно оновлюються, і ми маємо бути в курсі останніх тенденцій у питаннях дитячого харчування.
Джерело: GettyImages
Непорушне правило, що прикорм вводять починаючи з 6 місяців, набуває нових нюансів. Так, досить масштабні дослідження показали, що діти з ризиком харчової алергії мають менші шанси розвитку несприятливих реакцій на їжу в майбутньому, якщо потенційний алерген вводиться до раціону між 4-м і 7-м місяцями життя.
Нові тенденції прикорму дітей
- Американські педіатри радять, наприклад, давати 5–6-місячним малюкам невелику кількість арахісової пасти, риби, яйця, пшениці для профілактики алергій. Бо в дітей такого віку більша здатність виробляти толерантність до компонентів їжі, тобто сприймати їх як дещо «своє».
- Так само досліджували великі групи дітей з різних країн, які у віці від 4 місяців з різних причин не могли отримувати виключно грудне годування. Наприклад, вони погано набирали вагу або мама змушена була вийти на роботу. Малюки 4–6 місяців, що отримували грудне молоко і прикорм (овочевий суп або кашу) нічим не поступалися своїм «колегам», яких догодовували сумішшю, у плані фізичного, психічного розвитку та здоров’я в цілому. Проте тривалість грудного годування була довшою серед пар мама і дитина, де «запасним варіантом» обрали прикорм, а не молочну суміш.
- Ці факти ніяк не суперечать загальній рекомендації вводити перший прикорм у 5,5–6 місяців, але не пізніше 7 місяців. Вони просто допомагають обрати оптимальну тактику для дитини та її батьків, враховуючи індивідуальні особливості. Тож прикорм у 4 місяці — це, скоріше, виняток, але аж ніяк не злочин.
Важлива ознака готовності до прикорму
Є багато ознак готовності малечі до прикорму, і вони широко відомі: це і
- вміння добре тримати голову та спину,
- здатність відвертати голову в разі небажання їсти,
- згасання рефлексу виштовхування ложки,
- прорізування перших зубів тощо.
Але є ще одна, чи не найголовніша, ознака — прояв харчового інтересу. Маля починає розуміти, що дорослі щось приховують від нього, коли проводять час біля столу. Крихітка проводжає поглядом кожну ложку, що прямує до маминого рота, намагається схопити татову чашку, цікавиться, а що там у тарілці братика? Це саме той час, коли розпочати прикорм було б логічно з усіх точок зору.
Зазвичай харчовий інтерес прокидається між 4-м і 7-м місяцями, але часто він згасає, бо ніяк не підтримується, адже «до 6 місяців не можна».
Продукти, що багаті на залізо:
- червоне м’ясо, печінка, яєчний жовток;
- овочі темно-зеленого кольору: шпинат, петрушка, броколі. А також інші овочі — такі як морква, буряк, селера, томати.
- крупи: гречка, вівсянка;
- фрукти: гранат, хурма, яблука, вишні та інші.
Джерело: GettyImages
Що робити, коли ваше дитя у 5 місяців хоче до нестями бодай що-небудь з вашої тарілки? Чудовим виходом із ситуації може стати так званий педагогічний прикорм, який має на меті лише познайомити крихітку з новими смаками і текстурами їжі, але не замінити основне харчування. Ви їсте, скажімо, гречку, тож роздушіть 2–3 зернинки і запропонуйте малюкові. Він буде їх смоктати, можливо, проковтне, можливо, виплюне. Так само можна вчинити з овочами чи фруктами. Таким чином ви вдовольняєте потребу дитини у пізнанні цього світу (дізнаєтеся самі, що їй до вподоби і з чого варто розпочати «справжній» прикорм), не пропускаєте важливий етап дорослішання.
Дитина має користуватися власним посудом. окремі столові прибори — це і зручно, і безпечно. обирайте преміум-серію з усіма необхідними сертифікатами якості. нехай малеча їсть самостйно та із задоволенням!
Каша, овочі чи кефір на перший прикорм?
Що ж із цього вводити першим? А може, взагалі кефір? Це питання неабияк турбує молодих батьків. Проте якогось чарівного продукту, з якого варто починати прикорм дітям усього світу, просто не існує, рекомендації дуже сильно різняться від країни до країни. Адже у Таїланді яблука — екзотичний фрукт, а у Латинській Америці авокадо — цілком звичний.
- ВООЗ також не дає конкретних вказівок з цього приводу, лише наполягає, що продукти першого прикорму мають містити якомога більше заліза, бути легкозасвоюваними, без додаткових солі та цукру та безпечними з епідеміологічної точки зору. В умовах нашої кліматичної зони цим вимогам найбільше відповідають страви з фруктів, овочів і круп, до яких трохи згодом додається м’ясо та риба. Що саме буде першим, не має значення.
- Те, що пухкеньких діток не варто годувати кашкою, щоб уникнути зайвої ваги, є досить розповсюдженим міфом. Адже калорійність непідсолодженої каші така сама, як і овочевого супу з картоплею.
Корисні дрібнички
Краще за все привчати маля їсти прикорм із ложки, а воду пити з чашки чи склянки. Небажано використовувати пляшечку, проте різноманітні поїльники можуть зробити
звикання до дорослого способу пиття більш легким та приємним.
Джерело: GettyImages
Молоко та молочні продукти на прикорм
Експерти не радять вживати коров’яче, козине та молоко інших тварин дітям принаймні до року, а краще — до двох років.
ВООЗ рекомендує продовжувати грудне годування на другому році життя малечі, щоб досягти більш збалансованого раціону та уникнути кишкових інфекцій. Для дітей на штучному годуванні краще вживати адаптовані молочні суміші, а на 2–3-му році — «наступні формули».
- Білки молока сільськогосподарських тварин суттєво відрізняються за своїм складом від білків грудного молока, вони важко перетравлюються, часто викликають непереносимість і алергію. Надлишок фосфору у коров’ячому молоці зовсім не сприяє засвоєнню кальцію, а, скоріше, навпаки.
- У кисломолочних продуктах ці недоліки частково компенсуються дією молочнокислих мікроорганізмів, які розщеплюють надлишок лактози та змінюють структуру білків, що полегшує їх засвоєння. Отже, до року вживання молока небажано, а на 2–3-му році має складати не більше 500 мл на добу.
Заміняємо годування? Традиційні педіатри часто говорять, що прикорм покликаний поступово витиснути годування груддю. Це справедливо лише наполовину. Прикорм має забезпечити енергетичні потреби малюка, що зростають у другому півріччі, дати необхідне залізо та познайомити з «дорослою» їжею. Але грудне молоко або адаптована суміш все ще лишаються основним харчуванням принаймні до року.
Якщо крихітка проситься до грудей «на десерт», щоб заснути чи заспокоїтися, не відмовляйте їй у цьому. Є діти, які їдять по 50–100 мл каші чи овочевого супу за один прийом їжі та зростають нормально. Не змушуйте з’їдати всю порцію, адже їжа має приносити користь і задоволення!
Фруктові соки, навіть фреші, не рекомендовані для вживання дітям до 1 року внаслідок того, що соки містять багато цукру, а малюкам 2–3 років їх можна пити не більше 120 мл на добу.
Джерело: GettyImages
Пити чи не пити воду?
- Найкращим питтям для дитини — як і для дорослої людини — є вода. Можна пропонувати водичку разом із прикормом, можна — у проміжках між їжею. Це не має особливого значення.
- Є діточки, які відмовляються пити взагалі. Тоді можна просто зробити суп або кашу більш рідкими. Як варіант здорового напою можна пропонувати малюкові компот із фруктів або сухофруктів без додавання цукру.
