Совместный сон с грудничком – спорная тема даже среди медиков. С одной стороны, маме легче наладить грудное вскармливание и отреагировать на плач ребенка, когда он находится рядом. Но не все современные педиатры считаю так, многие утверждают, что спать с малышом вместе вредно, как для психики ребенка, так и для семейных отношений. Брать ли грудничка в родительскую кровать? Решать только вам! Активная мама, тележурналист в декрете, Татьяна Мельниченко, расскажет о своем опыте в свежем блоге.
instagram@mamamilk_ru
Мені пощастило з пологовим. Це був саме той пологовий, де дитину видавали одразу в руки і не забирали на сон в інше місце. Навіть у першу ніч. У мене в палаті було окреме дитяче ліжечко, але я твердо вирішила — спробую спільний сон — і розмістила малюка поруч із собою на одномісному ліжку. На той момент я ще не знала усіх плюсів і мінусів спільного сну.
****
Спати і не причавити дитину я, мабуть, тренувалася ще вдома на коті;) Мій сфінкс полюбляв прилізти і згорнутися калачиком біля грудей. І мені навіть було доволі зручно спати так, обійнявши як малу дитину. Вже тоді спрацьовував інстинкт. Але в пологовому мені було не до сну: весь час хвилювалася: чи не притисну, чи дитині достатньо місця, чи не жарко, і чи не бракує кисню;).
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Маленькие фантазеры: 3 правила и 6 игр для развития творческих способностей у ребенка
Але це було перші дві ночі. Потім, призвичаївшись, я почала бачити у спільному сні лише плюси.
- По-перше, я справді краще висиплялася, бо дитина, чуючи стук маминого серця спокійніше і довше спала. До того ж постійний контакт шкіра до шкіри, за твердженням фахівців, мав сприяти налагодженню терморегуляції у малюка, не кажучи вже про те, що це допомагало боротися з коліками.
- По-друге, дитина, коли хотіла їсти починала стандартно ворушитися, мій організм вловлював це і я прокидалася у зручний для свого біо-ритму момент, годувала навіть не встаючи і засинала. Пізніше, коли малюк підріс, він примудрявся сам намацати груди, присмоктатися, а потім заснути. А я собі продовжувала дрімати.
- По-третє, я мала змогу перекладати малюка то на його правий то на лівий бік і стежити, щоб він так і спав, щоб уникнути кривошиї. І по-четверте, оскільки я часто переживала, щоб дитина уві сні не задихнулася чи не захлинулася у разі зригування, я мала змогу постійно чути її дихання і стежити за цим.
Татьяна Мельниченко
****
Але були і певні мінуси, хоча до них я швидко призвичаїлася: перший і найважливіший — місця у ліжку стає значно менше. Пропорційно до зростання дитини його стає ще менше;) тому що навіть немовлята примудряються розпластатися на півліжка.
Я навчилася спати на одному боці і рідко перевертатися на спину. Водночас, мало місця залишається і чоловікові, а отже є ризик, що він може зачепити дитину уві сні. Доводилося або робити бортик з одіяла, або захищати малюка руками, але найкраще вкладати немовля на інший бік ліжка. Та тут своя небезпека — щоб не скотився.
Ще в пологовому мені дали дуже корисну пораду: приставити стільчик спинкою до ліжка, і у такий спосіб зробити собі захисний бортик. Але з часом дитина почала крутитися і вдарятися руками об нього, довелося між ліжком і кріслом ставити ще тонкі подушки, щоб амортизувати можливий удар.
Татьяна Мельниченко
****
Коли Олесеві виповнилося півроку, я вирішила потихеньку привчати його до дитячого ліжечка, але не відривати від мами, а поекспериментувати приставивши дитяче ліжко впритул до свого, щоб мати можливість погодувавши дитину — відразу переставляти її спати у дитяче ліжечко. З одного боку це майже як спати в одному ліжку, але не прокидатися і бігти в інший кінець кімнати, а просто протягти руки і взяти.
Але і тут є свої нюанси. Перше, що я помітила, як переклала дитину у ліжечко поруч із собою, знявши з нього попередньо боковинку, що тепер ми спимо несинхронно і у мене може бути доволі глибока фаза сну, коли він уже пововтузився, перевернувся і заплакав. Тоді мені доводиться різко підриватися, щоб погодувати. А поки я піднесу малюка до грудей він може розридатися, розбудити чоловіка або прокинутися сам.
Татьяна Мельниченко
Ще один мінус — дитина часто розкривається в ліжечку і може просто переохолодитися і прокинутися або почати кашляти. Особливо, коли ранки ще холодні. Але є і плюси. Уранці малюк не зразу мене будить, а ще якийсь час лежить і робить свої його-вправи з ногами. А ще я можу спокійно спати на спині, з’явилося багато місця. Але інколи так бракує тепленького комочка під боком;)
А в наступному блозі я розповім про перші іграшки для немовлят.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
Приятные прогулки: 10 советов по выбору коляски
Спим сладко: выбираем кроватку для малыша
(5 оценок, среднее: 3,40 из 5)
