Мальчику-воробушку исполнился один год и папа Александр написал последний трогательный пост в бортовом дневнике своего сына бопельки Марка. Далее последний выпуск папиного блога, посвященные дню рождению его сына.
Fotolia
Пятьдесят третья неделя
Тепер втрьох. Зараз ти лежиш біля мами Katya і спиш. Тобі уже не страшно. Та й нам теж не так страшно. Ми звикли один до одного і навчилися бути щасливими з моменту коли прокинулися і до сну.
Мені і досі страшнувато, адже твоє життя разом з нами це щось нове щодня. Все ще розумію, що налажаємо з мамою не раз і не два, але впораємося. Страх перед незвіданим тобою нікуди не дівся. Але ми справимося.
Як і рік тому обіцяю, що буду старатися стати ідеальним татом, але все ще можу лажати, бо я – це я. Ще раз вибачаюся наперед за якісь помилки.
Зараз от я знову трохи поплакав. А ти, ніби відчув крізь сон, трошки плаксиво пошморгав носиком, але не прокинувся. Якось, коли будеш думати, що ми несправедливі до тебе, чи образили, чи просто буде важко, чи нас не буде поруч, почитай ці історії і відчуй нашу любов.
Ще раз вітаю тебе в нашій маленькій сім’ї, уже з іменами Марко, Горобчик, Бопелька, хлопчик, більше 10 кг ваги., десь 80 см росту, народжений 22 травня 2014 року.
З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ. Тобі рік.
Burda Media
P. S. Ти все такий же кумедний, коли голосно плачеш чи сердишся. І волосатий як я. Добре хоч без бороди. І гарний як мама)))
P. P. S. Ми все ще в Америці, але в Києві зараз мамина улюблена погода, в яку ти прийшов до нас. Дякуємо тобі. І многая літа.
P. P. P. S. Ця частина напевно не попаде в книгу, яку мама почала уже давно верстати, доповнюючи мої звіти фотографіями. Уже зовсім скоро ми отримаємо на руки один єдиний примірник цієї книги. Один і неповторний як Бопелька.
Burda Media
Я хочу подякувати усім, хто цілий рік читав про Горобчика. Вести цей журнал в ФБ було щось типу стимулу, щоб не було відмазок, щоб довести те, що задумав, до кінця.
Інколи було важко, здавалося, що неможливо знайти час чи підібрати слова, чи фото. Особливо важко, коли мене не було поруч. Тому щиро дякую за ваші лайки і коментарі, вони дійсно дуже допомагали і надихали.
Зараз, вночі, усвідомив, що це перша книга, яку я написав, і про яку я давно марив. Вона зовсім не така, якою я уявляв свою першу книгу. Хай вона біографічна, хай вона не цікава широкому загалу, але це моя, наша книга.
Burda Media
І зрозумів, що коли у Марко з’явиться сестричка, братик, чи кільки таких малючків, мені треба буде написати і їх книжку про їх перший рік життя. І якось розумію, що не боюся цього. Думаю, з підтримкою моєї маленької горобчиної сімейки зможу написати ще не одну таку книгу.
Будь здоровий малючок. І будьте здорові усі ви.
Бортовий журнал хлопчика-горобчика йде на відпочинок і звільняє місце для інших історій.
Це був бортовий журнал хлопчика-горобчика бопельки Марко.
Екстрений випуск. Спеціальний.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
